Понеділок
23.10.2017
05:13
Форма входу
Гість

Гость

Гость, пожалуйста зарегистрируйтесь или авторизируйтесь!

Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть будь ласка наш сайт

Всього відповідей: 219
Друзі сайту
Перепел - чудо птичка!
 Полтавський краєзнавчий музей
Полтава туристична. Всі туристичні об‘єкти міста Полтави
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історико-культурний заповідник "Більськ"

Головна » 2013 » Листопад » 14 » Підсумки археологічних досліджень на Більському городищі в 2013 році.
09:54
Підсумки археологічних досліджень на Більському городищі в 2013 році.

Своїм головним напрямком роботи Історико-культурний заповідник «Більськ» вбачає у проведенні наукових та охоронних досліджень на пам’ятці, яку більшість вчених схильні називати древнім Гелоном. Безумовно, особлива увага приділяється й якомога кращій популяризації одного з найбільших укріплених поселень раннього залізного віку у Східній Європі. Долучаються до цих заходів також археологи з інших установ з різних міст України.

Наукові дослідження 2013 року були спрямовані на комплексне вивчення городища. Уперше за багато років на пам’ятці вдалось провести наскільки масштабні та інформативні розкопки.

На території Великого укріплення, на місці виявлення жителькою Більська Т.Мішиною у 1998 році поселення передскіфського часу, експедицією заповідника було закладено невеличкий розкоп загальною площею 30 кв. м. За результатами цих робіт можна констатувати, що давне поселення VIII ст. до н.е. значною мірою зруйноване садибами новітнього часу. У шарах передскіфського часу знайдені лише дрібні уламки ліпного посуду, серед якого є фрагменти вінець та стінки столового посуду, прикрашені різьбленим геометричним орнаментом. Будь-які житлові та господарські комплекси в межах розкопу не зафіксовано. До речі, при виявленні археологічних знахідок на території городища просимо більщан сповіщати працівників ІКЗ «Більськ».

Харківський національний університет у 2013р. акцент у науковій роботі зробив на розкопках Східного укріплення, а саме його північної частини. Протягом двох тижнів літа було досліджено площу понад 290 кв. м, на якій виявлено численні господарські ями, жертвоприношення тварин та понад 1000 артефактів VI-IV ст. до н.е. Найбільш цікавими виявились комплекси, у яких вдалось простежити залишки будівельних конструкцій від глинобитних споруд. У одну з господарських ям було скинуто понад 10 000 уламків глиняної обмазки з відбитками прутів, залишками дерев′яного тліну та велика кількість обвуглених зерен. На рівні дна в іншій ямі виявлено скелет собаки, яку було принесено в жертву. Про це свідчили  кістки тварини, що лежали в анатомічному порядку. Крім значної кількості уламків місцевого ліпленого посуду, при розкопках були знайдені бронзові наконечники стріл, залізні ножі, шила, шпильки та предмети античного імпорту, що потрапляли на городище з грецьких колоній Північного Причорномор′я. Слід відмітити, що разом зі студентами історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна та Лебединського педагогічного училища, гуртківцями - археологами з Харкова та Люботина в дослідженні Східного укріплення городища приймали участь співробітники ІКЗ «Більськ» та члени археологічного гуртка, що діє при даній установі.

Для перевірки потужності культурного шару у південній частині Західного укріплення харківськими дослідниками було закладено розвідувальний розкоп площею 50 кв. м. Тут було знайдено незначну кількість предметів матеріальної культури скіфського часу, а саме: дрібні шматки глиняної обмазки, фрагменти ліпного глиняного посуду (горшки, миски), уламки глиняних прясел та окремі кістки тварин. Слабка насиченість ґрунту речовими залишками та відсутність будь-яких комплексів свідчить, що ця частина поселення не була забудована мешканцями поселення.

Одним з найцікавіших об′єктів наукових досліджень у цьому році стали два кургани могильника в урочищі Скоробір. Подібні розкопки не проводилися тут більше 10 років. Зокрема, перші наукові дослідження цього великого некрополю Більського городища були проведені ще у 1906 році В.О.Городцовим. Важливу інформацію археологи отримали й завдяки розкопкам Б.А.Шрамка (1965, 1975 рр.) та П.Я.Гавриша (2003, 2006 рр.). Проте, ще значна кількість курганів залишається невивченою. Серед чисельних насипів у першу чергу потребують негайного дослідження ті, що мали у давнину невеличкі розміри, оскільки більшість з них вже  майже не  помітна на сучасній поверхні. Тільки масштабні археологічні розкопки дозволяють всебічно дослідити ці поховальні споруди ще до їхнього повного знищення «завдяки» щорічній оранці. Саме такими, зовні ледве помітними були два кургани, вибрані для рятівних розкопок. Дослідження були проведені силами  співробітників ІКЗ «Більськ» та учасників археологічної експедиції Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Сприяв   проведенню розкопок директор СТОВ «Скіф» О.В. Бовдир.

Перший курган заввишки 0,1 м виявився вщент пограбованим, проте стратиграфічні спостереження та дослідження поховальної камери (4,1м х 3,2 м, глибина 1, 3 м )  дозволяють припустити, що небіжчика було поховано у ямі прямокутної за планом форми, яка була перекрита накатником у вигляді дерев′яних плах. Ще у давнину грабіжники винесли з поховання практично увесь супроводжуючий інвентар. Не залишилось й останків покійного. У заповненні було знайдено лише дрібний уламок людського черепа, декілька бронзових наконечників стріл VII ст. до н.е., фрагмент залізного псалію (деталь кінського спорядження) та мушлі Каурі (з Індійського океану) від намиста.

Інший  курган заввишки  0,2 м виявився більш цікавим, хоча він також сильно постраждав від грабіжників. На відміну від першого, основне поховання виявилось парним, залишки дерев’яного перекриття та облицювання стін свідчать, що поховальна конструкція була більш складною. Прямокутна за планом поховальна яма мала розміри 4,3м х 3,8 м, глибину 2,4 м та являла собою склеп, стіни якого були обкладені дерев’яними плахами. Перекриття також було зроблено з дерева, являючи собою накатник з декількох шарів великих колод. Статус похованих (дві особи) був достатньо високим, оскільки в поховальну камеру були покладені цінні речі – залізний спис, предмети  кінського спорядження (вудила та псалії), прикраси, імпортний посуд (грецька амфора ), ліпний глек, сагайдак зі стрілами, що мали бронзові накінечники. Крім того, в  жертву були  принесені тварина (череп і кістки козла) та людина («чоловік-охоронець»). Останнього було покладено за межами склепу, на грунті, що перекривав глиняну ступеньку (вхід) у поховальну камеру. Будь-якого супроводжуючого інвентаря біля нього покладено не було. Цей чоловік, без сумніву, був воїном, оскільки у кістці його правої ноги застряв бронзовий наконечник стріли, з яким людина жила протягом тривалого часу. Виявлене поховання вирізняється серед інших значною кількістю в унікальних знахідок, важливих для розробки скіфської хронології. За основними матеріалами, отриманими під час розкопок можна твердити, що даний поховальний комплекс виник на межі VI -V ст. до н.е.

Восени працівники заповідника здійснили численні розвідки з правом шурфування на території городища та в його окрузі. Зокрема, заслуговують на увагу дослідження на території Барвінкової гори та в урочищі Рубіжне.

Відвідали Більське городище протягом археологічного сезону й представники Інституту археології НАН України – С.А.Скорий (професор, заввіділом археології раннього залізного віку, доктор історичних наук) та С.В.Махортих (старший науковий співробітник ІА, доктор історичних наук). Останній, відзначивши піднесення в дослідженні городища, заявив про наміри в 2014р. провести археологічні дослідження в урочищі Марченки, залучивши до виконання даного завдання й іноземних науковців.

Визначною подією цього року стало відкриття виставки археологічних колекцій «Величний Гелон», на якій було представлено знахідки з багаторічних розкопок Більського городища, що зберігаються у фондах заповідника, Музею археології та етнографії Слобідської України при ХНУ імені В.Н.Каразіна (м. Харків) та Полтавського педагогічного університету. Подібні заходи ще не проводилися ніколи на території Котелевщини. Будемо сподіватися, що дана виставка дасть поштовх до відкриття музею, присвяченого вивченню Більського городища. Цього потребують усі: і науковці, і котелевська громада.

На часі – підготовка звітів по цьогорічних дослідженнях, випуск у 2014 році унікальної книги – Зводу пам’яток археології Більського городища та його округи, ну і, звісно, подальші археологічні розкопки. Така унікальна пам′ятка археології без сумніву заслуговує особливої уваги.

Корост І.І.,

Директор ІКЗ «Більськ»

Шрамко І.Б. ,

Кандидат історичних наук, доцент ХНУ ім. В.Н.Каразіна,

провідний науковий співробітник ІКЗ «Більськ»


P.S. Особливе прохання до жителів с. Більськ!

При виявлені діяльності «чорних» археологів (шукачі скарбів з металодетекторами) просимо негайно повідомляти

за тел. 2-22-04, 0990575274

Переглядів: 349 | Додав: ikz | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Шкода, що світлин немає. Між іншим: яким чином зруби склепу можуть говорити про тодішню "цивільну" архітектуру?

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]