Понеділок
23.10.2017
05:17
Форма входу
Гість

Гость

Гость, пожалуйста зарегистрируйтесь или авторизируйтесь!

Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Оцініть будь ласка наш сайт

Всього відповідей: 219
Друзі сайту
Перепел - чудо птичка!
 Полтавський краєзнавчий музей
Полтава туристична. Всі туристичні об‘єкти міста Полтави
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історико-культурний заповідник "Більськ"

Головна » 2015 » Травень » 19 » БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ: ПІДСУМКИ АРХЕОЛОГІЧНОГО СЕЗОНУ 2014 РОКУ
09:06
БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ: ПІДСУМКИ АРХЕОЛОГІЧНОГО СЕЗОНУ 2014 РОКУ
Як відомо, найбільшою пам’яткою археології раннього залізного віку Східної Європи є Більське городище. До відкриття таємниць його існування науковці долучаються щорічно. Попри всі труднощі нашого українського сьогодення археологів не полишили бажання нових відкриттів на городищі й у 2014 році. Нині можна підбити короткі підсумки досліджень…

Протягом цьогорічного археологічного сезону було частково досліджено три укріплення Більського городища (Західне, Східне та Куземинське), проведено розкопки непересічного кургану в урочищі Марченки, здійснено розвідки на території та в окрузі пам’ятки.

На Західному укріпленні, де вже традиційно працювала експедиція Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (керівник – І.Б. Шрамко) був закладений розкоп на місці колишнього сховища міндобрив. Попри негативні прогнози, тут чудово зберігся культурний шар скіфського часу. У ньому археологами було виявлено п'ять ям господарського призначення і один льох, у якому були зроблені материкові сходинки, що вели вниз. У одній з ям знайдено жертвопринесення козлика. Крім того, виявлено велику кількість речового матеріалу - фрагменти кераміки, вироби із глини та заліза (шила, ножі, панцирна пластинка). Вироби з бронзи представлені наконечниками стріл, шпильками. Як виявилося, на городище надходило вино з різних античних центрів – Клазомена, Хіоса, Лесбоса, Аттики, Фасоса, Абдери. Крім того, місцеві мешканці купували імпортний посуд вироблений в Греції (Аттіка) і в Ольвії.
Розкоп на Західному укріпленні Більського городища


На Східному укріпленні, де працювала експедиція Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та заповідника «Більськ», у розкопі була виявлена цікава яма, у заповненні якої знайдено більше 40 культових так званих «хлібців». Аналогічні яма та знахідки були знайдені відомим полтавським археологом О.Б. Супруненком на території Великого укріплення Більського городища (поселення в ур. «Поле 2-гої бригади») кілька років тому. Імовірно, подібні хлібці використовувалися для відправлення різних землеробських свят, пов'язаних зі збором врожаю.

В урочищі Марченки експедицією заповідника за всебічної допомоги харківських археологів було проведено охоронні розкопки кургану скіфського часу. На момент досліджень він був практично повністю розораний. Однак, на картах 50-х років цей об’єкт мав висоту більше 2-х метрів. У 60-ті роки XX ст. насип кургану, на жаль, був повністю знесений. Проте, збереженим залишилося все те, що знаходилося нижче поверхні поля.
Загальний вигляд кургану


Розкопки показали, що курган масштабно грабували три рази. Однак, у ньому залишилися й «подарунки» для археологів. Ці знахідки мають значну інформативність та цінність у науковому світі.

Під час розкопок було встановлено, що курган первозданно мав діаметр 50 метрів, і був обнесений ровом трапецієподібної форми з трьохметровою глибиною (!) і п'ятиметровою шириною! У його заповненні зустрічалися невеликі фрагменти кераміки від тризни. У центрі кургану знаходилося поховання. Воно було практично повністю пограбоване в давнину. Від поховання залишилися лише наконечник стріли і розбитий посуд. На вході в поховальну камеру був покладений навмисно вбитий «охоронець», молодий воїн, який перегороджував («захищав») шлях у камеру. Цікавою виявилася і конструкція поховальної споруди. Вона була зроблена з вертикальних стовпів, діаметром 20-30 см, загальною кількістю 50 одиниць. При цьому на дні залишилися відбитки дерева. Слід зазначити, що в XVII столітті цей курган також зазнав масштабного пограбування. Про це свідчать знайдені залишки 2 козацьких ножів та фрагменти посуду. При цьому грабіжниками був викопаний величезний котлован (майже 20 метрів в діаметрі), однак поховальну камеру вони не помітили.

Аналізуючи дослідження, стверджуємо: в середині VII століття до н. е. в кургані був похований чоловік значного соціального рангу, ймовірно місцевий вождь, оскільки одним із критеріїв соціальної градації скіфів є витрати на спорудження насипу поховання та рову навколо нього. При такому діаметрі (50 м) висота кургану повинна була становити не менше 5-6 метрів.
Дослідження рову навколо кургану


Найбільш проблемним та дискусійним серед укріплень Більського городища є Куземинське. Учені досі сперечаються, чи є це городище насправді і, якщо є, яку роль воно відігравало в системі оборони древнього Більська. Описане ще В.О.Городцовим у 1906 році, укріплення пов’язували з портом міста Гелон. Тож необхідно було перевірити всі версії відносно призначення та наявності укріплень поблизу Куземина. У липні-червні 2014 року спільна експедиція Інституту археології НАН України, Сумського педагогічного університету та ІКЗ «Більськ» розпочала розкопки на його території. Керував роботами Д.С. Гречко, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.

Основні зусилля науковців були зосереджені на дослідженні північної лінії захисних споруд Куземинського укріплення. Було зроблено розріз валу та рову. Перед валом, що сягає нині у висоту 2,5 м, було викопано рів глибиною понад 4 м. Це свідчить про потужність захисної лінії у цьому місці. Прослідковано два будівельні періоди, коли рів очищався, а вал досипався. Крім того, на території укріплення було проведено невеликі дослідження. Археологами встановлено, що південного валу не існувало. Певно, що рельєф місцевості та наявність крутих схилів дозволяв з цього боку при бажанні обмежитися частоколом. Шурфування на території укріплення показало відсутність культурного шару та слідів життєдіяльності людей.
За твердженням дослідників, Куземинське укріплення було лише додатковим, імовірно, місцем в’їзду на городище з боку заплави Ворскли, а не портом чи городищем з постійно проживаючим населенням.
Дослідження захисних споруд Куземинського укріплення


Прагнучи якомога ширше вивчити Більське городище працівники «Історико-культурного заповідника «Більськ» здійснили інвентаризацію усіх археологічних пам’яток, що входять до складу цього величного комплексу. До цієї роботи було долучено висококласних спеціалістів Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охорона археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України (Супрненко О.Б.), відділу археології раннього залізного віку ІА НАН України (С.А. Скорий, Д.С. Гречко). У цілому обстежено понад 90 (!) пам’яток: уточнено межі та площі, з’ясовано умови використання, в окремих випадках здійснено шурфування територій.
С.А. Скорий та І.І. Корост під час інвентаризації


Заслуговують на уваги результати обстежень решток трьох стійбищ пізньомезолітичної доби і раннього бронзового віку, які знаходяться в східній окрузі Більського городища. Усі вони пов’язані із задернованими дюнними підвищеннями колишньої першої тераси лівого берега Ворскли. На рештках пізньомезолітичного стійбища в ур. Матюшине І, що займає східний схил і вершину невеликої дюни (35 х 90 м, заввишки 0,8 м), виявлені культурні нашарування доби раннього і пізнього бронзового віку, скіфського часу (0,25 – 0,45 м). Тут знайдений уламок кинджалу з кременю ямно-катакомбного часу. З сусідньою дюною в ур. Матюшине, пункт ІІ (місце влаштування змагань парапланеристів, 30 х 60 м, висота 1,1 м) пов’язані знахідки знарядь з кременю і кварциту, уламки сировини від пізньомезолітичної майстерні. На задернованому підковоподібному підвищенні надзаплави Матюшине ІІІ (80 х 110 м, заввишки 1,1 – 1,6 м) збереглися культурні нашарування донецької катакомбної культури (0,2 – 0,3 м). Тут на площі 2 х 3 м під дерновим шаром розчищені розвали великих орнаментованих посудин, в т. ч. ріпоподібної (до речі, це друга знахідка на Полтавщині).

Варто наголосити й на тому, що в наступному році керівництвом заповідника спільно з Інститутом археології НАН України планується дати старт 2 проектам. Перший із них передбачає роботу Польової археологічної школи під час розкопок на Більському городищі. Навчатися в ній будуть студенти з усіх куточків України, викладачами в ній - високопрофесійні фахівці-археологи України. Другий проект передбачає відновлення дослідження території Більського городища закордонними спеціалістами. Є плани й щодо дослідження унікальних археологічних об’єктів в околиці Розритої Могили, яку називають «українським Стоунхенджем». Хотілося б, щоб задуми були підтримані та обов’язково втілилися в життя. Більське городище заслуговує особливої уваги та пошанування!

І.І.Корост,
Директор заповідника «Більськ»
Переглядів: 591 | Додав: Олежка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]